когда бы я твои припомнил голоса –
высокий чуть звенит,
пропащий вспоминает
каракули, что чертят в небесах
вороны города и загородный аист…
когда бы я твои запомнил имена –
холодное навек, горячее – как вымысел!
о! если б я твои и понял письмена,
то видит Бог – я этого не вынес бы…
когда бы я твою запомнил красоту
до праха, до резных листочков молочая,
до праздных камешков, до праздников по ту
или по эту сторону сличая
твое имя
. . . . . . .
. . . . . . .
…и да святится пусть твое
простое из простых,
пусть луч просвечивает кле-
на желтые листы –
то розовеют по утрам,
то просятся в огонь,
как королевская тура
и королевский конь…
я повторяю наизусть
взволнованно по ныне,
как верный королевский гусь
и верная гусыня –
прости на царственной стезе,
прелестная богиня –
нас просто не было нигде
и не было в помине.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
